Home

Реклама

Відмовляюся снідати з 1+1

  • 01 жовтень 2008 at 8:12 PM
Hey
Колись одниз моїх найулюбленіших телеканалів перетворився на нудотну "страшилку" для глядача. Дивитися особливо немає чого, втім, раніше радували новинні та аналітичні програми, що відповідали уявленню про якісний та цікавий медіа-продукт. З вересня "Сніданок з 1+1" та його новинна частина викликає у мене сталі асоціації: ранок, а ти вже гранчак горілки гахнув на голодний шлунок... і на роботу:) Виходш з дому, пригадуючи ранкові новинні картини... трупи, кров, вбивства, аварії... "Как страшно жить" - казала одна героїня. Коротше, хорошого Вам дня та настрою, снідайте й далі з 1+1. 

Путіну Нобилівську премію!

  • 12 серпень 2008 at 7:43 PM
chuvachok
Премии Мира за 2008 год

Премьер- министру Российской Федерации Владимиру  Владимировичу Путину  

* за уникальные инновационные технологии по ненасильственному урегулированию вооруженных конфликтов в Чечне и в Грузии;
* за проведение успешной операции по принуждению мира против грузинских отморозков (термин Президента Медведева);
+ за разработку новых методов в области военно-политической хирургии;
* за развитие добрососедских отношений с сопредельными государствами и за внедрение новых гуманных форм блиц-окупации  их территорий.

Большой вклад в дело мира, демократии, гуманизма, ненасилия и социальной медицины не должен остаться незамеченным. Надеемся, что кампания по присвоению этой главной премии миротворца будет поддержана всеми общественными организациями.

12.08.08

Тбилиси

Announcement


The Georgian Committee of the „Helsinki Citizens´ Assembly“ calls on all NGOs worldwide to support the initiative to award the Nobel Peace Prize for the year 2008 to

Prime minister of the Russian Federation Vladimir Vladimirowitsh Putin for

o the unique innovative technique of non-violent regulation of the armed conflicts in Chechnya and Georgia;

o the implementation of the successful operation on forcing peace against the „Georgian scum“ (phrase of President Medvedew);

o for the elaboration of new methods in the field of military-political surgery;

o for the development of good neighbourhood relations with a bordering state and for the new humanitarian forms of blitzkrieg occupation of its territories.
 

The big contribution in the fields of peace, democracy, humanism, non-violence and social medicine must not remain unnoticed. We hope that the campaign for the awarding of this main laureate for a peacekeeper will be supported by all public organizations.
 

12.08.08

Tags:

Оля

Kak vi znaete u nas idet voina (Rossia fakticheski sobiraetsa aneqsirovat nashu stranu. Est mnogo pogibshix. Kajdi den rassiiskie samolioti bombiat nashu stalicu. Neskalko chasov tomu nazad rossiiskie «mirotvorci» vziali zdanie Zugdidskoi policii. Eto mesto naxoditsa mnogo kilometrov dolshe na uigo-zapad ot goroda Cxinvali. (stalica tak nazivaemoi iujnoi Osetii, v kotorom okolo 10 let tomu nazat sostaialsia etnicheskaia chistka gruzinskogo naselenia, eta territoria odna iz istoricheskix chastei nashei strani!). Esli oni aneqsiruiut gruzuiu, to eto budet znachit, chto mnogoe izmenitsa vo vnutrennei i vneshnei politike nashego regiona, i nadeius vi ponimaete, chto eti izmenenia ne budut v luchshuiu storonu. Poetomu, proshu vas kakimto sposobom okozat nam salidarnost. Pozvonite vashim i nashim druziam i vixodite v vashix stranax pered posolstvom rossii i organizuite aqcii protesta protiv rassiiskoi agressivnoi politiki – eto mojet bit posilnoi pomoschiu nashei strane.

 

S uvajeniem

Tamuna Peikrishvili

Оля
Я є учасником Мережі громадських лідерів Чорноморського регіону. Після початку фактичної війни між Грузією та Росією новини про конфлік з боку російських ЗМІ є досить суперечливими, тому додаю версію аналітиків з грузинського табору:

Несколько основных фактов, лежащих в предыстории конфликта:

1. Сама Российская Федерация многокрано и юридически документированно признает границы Грузии.
2. В эти границы Грузии безусловно и общепризнанно входят территории Южной Осетии и Абхазии.
3. В результате военно-политических событий 90-х годов прошлого столетия с этих территорий с активным участием Российских вооруженных сил было изгнано около 300 тысяч проживавших там грузин и власть взяли в свои руки неколько кланов, которые объявили указанные области независимыми государствами, которые, правда, никто не признал. Тоесть, юридически, если Российская федерация их не признала, но признает границы Грузии, то она признает и тот факт, что эти так называемые независимые государства являются незаконными формирования, Причем эта ситуация длится гораздо больше 10 лет.
4. Для того, чтобы создать международный юридический прецендент, после
изгнания более 300 тыс грузин из Абхазии и Южной Осутии, Российскаая федерация путем обольщения обнищавшего оставшегося населения Абхазии и Южной Осетии стала раздавать Российкое гражданство все желающим - а их очень много, так как это и персии. и различные пособия, и безвизовый въезд с любой целью в Россию. Таким образом, политическим путем, совершенно искусственно, за несколько лет на территории независимого государства Грузии появилось десятки тысяч незаконно проживающих там Российских граждан, которых как утверждает МИД Россиской федерации, Россия готова защищать всеми имеющимися в ее распоряжении способами. Все это называлось "миротворческой миссией" и для того, чтобы никто не мешал этому процессу, происходило за гранью штыков.
5. Верхушки кланов обеих непризнанных государств, не без помощи криминальных структур в Грузии, организовали каналы сбыта краденных машин, пути доставки наркотиков, переправку контрабандных товаров и т.п.
6. В Российской федерации, даже на уровне Думы, постоянно высказывались идеи о том, что надо бы признать Абхазию и Южную Осетию независмыми государствами или принять их в состав Российской федерации - видимо в зависмости о того, как поведут себя их лидеры. В прессе даже назывались даты принятия такого решения - одна из этих дат приходилась как раз на первую декаду августа 2008.
7. Когда наконец грузинское руководство приняло решение навести
Конституционный порядок на своей, подчеркиваю на своей, а не на чужой,
территории, Российская федерация приняло безпрецендентное решение о
военном вторжении на территорию независмого государства - Грузии под
лозунгом защиты российских граждан, которых она и создала на чужих
территориях. В данный момент Россия ведет широкомасштабную военную
кампанию по всей территории Грузии как на суше, в воздухе так и на Черном море. Бомбовым ударам подвергаются города и села, с том числе и столица Грузии - Тбилиси. Имеются жертвы среди мирного населения.

Вот такие факты, господа

Вся остальная риторика по поводу законно избранного президента Саакашвили, помощи США, эпитетов в адрес Грузии является пустой болтовней на уровне бабушек перед подъездами Московских многоэтажек.


Аналізуйте самі
Hey
Сьогодні в Чорноморському регіоні, до якого належить і Україна, додалося 1 зона бойових дій. Від інформаційного протистояння на рівні МЗС двох країн (Грузія, РФ) справа дійшла і до зброї більш реальної. Не варто недооцінювати жодну зі сторін. Навіть не цікаво, чому сьогодні мова виключно про протистояння мід Грузією та РФ, а про Південну Осетію практично всі забули. Просто Осетія не є самостійним вояком у цьому конфлікті і хоча проросійська частина споживачів інформаційних послуг все ж веде мову про повну залежність Грузії від США, навіть штатам сьогодні не вигідно йти в лобову з РФ. В наш час діють інші методи знищення ворога: інформаційні, економічні, біологічні, генні тощо. А Україна? Ми, як завжди, в досить розмито-толерантній формі заявили, що виступаємо проти вбивст мирного населення Осетії та ..."Підтверджуючи свою позицію щодо необхідності забезпечення територіальної цілісності і суверенітету Грузії, Україна готова в рамках міжнародних дипломатичних зусиль зробити свій внесок у мирне врегулювання ситуації в регіоні, наголошується у заяві МЗС України." Фактично України визначилася зі своїм вектором, адже, цілісність Грузії передбачає несприйняття прагнення до суверенітету Південної Осетії. Оце ми дали:) Не в "бровь", а в "глаз"! Зрозуміло, що Ющенко не тільки дипломатично товаришує з Саакашвілі. РФ отримала відкритий конфлікт з частиною світової спільноти і вже готова мобілізувати Чорноморський флот. Може, назад кораблі ЧФ РФ не пускати до Криму? Брєд, але так хочеться стібанутися;)

В мене за останній рік додалося друзів з Грузії і мені щиро шкода, що сьогодні пролито кров. Але, знаючи грузин, розумію, що по-іншому бути не могло. Вони не стереотипно, а реально дуже горді люди, які готові зі зброєю відстояти свою свободу та територіальну цілісність. Прометей, Кавказ, Шевченко... Нам би трохи тієї гордості.

Поїхали мої америкоси;(

  • 06 серпень 2008 at 8:44 PM

Вчора офіційно закінчилася стажування трьох молодих політологів з Мічіганського університету (США) у центральному офісі Громадянської мережі ОПОРА.

14 травня Адам, Брендан та Джон у краватках та при "параді" переступили поріг офісу ОПОРИ в Києві. Першим їх культурним шоком стала невелика екскурсія центром Києва та околиць Аскольдової могили, на якій в той час на будівельному крані висів наш колега Назар Матківський з активістами ініціативи "Збережемо старий Київ!" Не будемо фантазувати над тим, що в ту хвилину подумали хлопці, але здивуванню їх не було меж. Тим паче, що після закінчення акції протесту щодо забудови історичної частини столиці, Назар цілий та неушкоджений повернувся на офіс. Такого в США б не могло статися: за зрив дня роботи будівельної кампанії протестуючі б не одну добу відсиділи у "каталажці" та заплатили чималий штраф. Отже, перший урок української демократії було сприйнято зі здивуванням та навіть захопленням.

А далі пішло, як по маслу: хлопцям було організовано безліч зустрічей з відомими журналістами, представниками різнопланових громадських організацій (аналітичних, молодіжних, неінституціалізованих об'єднань), працівників муніципалітетів малих міст України, міжнародних фондів та, навіть, з колишнім послом США в Україні Міллером.

Разом також ми визначалися з темами бакалаврських робіт, які хлопці захищатимуть за пару місяців в стінах свого університету. Брендан вирішив писати про зовнішні відносини України, Адам - громадянське суспільство, а Джон - міжетнічні стосунки та ідентифікацію українців. Ми щиро вдячні за велику кількість якісних аналітичних матеріалів англійською мовою, які було надано для опрацювання УНЦПД та всім громадським діячам, що долучилися до навчання хлопців. Кожна зустріч з українськими аналітичними центрами, журналістами та просто розумними людьми відкрив очі майбутнім політологам, що спеціалізуватимуться у суспільно-політичних процесах Східноєвропейського регіону. Нажаль, зараз мало інформації щодо України є у інформаційному просторі Америки, тому країна досі сприймається в рамках застарілих стереотипів: Чорнобиль, Кличко, Андрій Шевченко... ведмеді, балалайки тощо.

Ідея стажування з нашого боку полягала у розумінні країні, відчутті її особливостей та подоланні стереотипів. Минулого року схоже стажування Джон, Адам та Брендан мали в Росії, тому на початку свого візиту до нас слабко вбачали відмінності між двома країнами. Втім, нашими стараннями Україна з "невідомої землі" перетворилася у близьку, перспективну та унікальну на пострадянському просторі державу. Чимало кумених моментів за три місяці сталося, але один запам'ятався найбільше: хлопці на маленьких папаірцях написали слово "ремонт" та порозкладали їх по всьому офісі, вклали у книжки з бібілотечки ОПОРИ, заховали у течки з паперами та шухляди робочих столів. Цей флеш-моб, на їх думку, означав те, що Україна зараз у стані ремонту. Цей процес дещо незручний для її мешканканців, але необхідний вцілому. Поремонтувати систему та почати жити в комфортній країні - завдання громсуспільства та кожного відповідального українця.

Крім того, хлопці відвідували різні регіони України та знайомилися з особливостями Сходу, Заходу, Центру України.

Ми разом в рамках Літньої таборової школи ГМ ОПОРА "Summer camp 2008" відчули, що таке цьогорічна повінь та не зважаючи на незручності і невблаганну погоду працювали з малою територіальною громадою села Северинівка.

Багато хороших та яскравих моментів спільної роботи змусили і нас глибше замислитися над причинами політичних криз в Україні та про пострадянський спадок, який часто гальмує швидкий розвиток держави.

Як би там не було, сподіваємося, що на трьох мислячих, перспективних друзів України за кордоном стане більше.

В добру путь...

P.S. Адам чітко визначився, що повернеться в Україну у складі Корпусу миру, Брендан стане аналітиком по Східноєвропейському регіону, а Джон мріє працювати у дипломатичному преставництві США в Україні.

P.P.S. Вони називали мене - мама Оля, а сьогодні Адам написав, що вже дома і скучає за Україною.


От, блін. Більше ніяких стажерів на такий довгий термін. Аж серце стискається, коли подумаєш, що більше НІКОЛИ не побачих цих хлопців з іншої частии світу, які спробували зрозуміти країну, в якій я живу і буду гордо жити до кінця свїх днів. Вибачте за пафос, але так я це відчуваю...

Оля
Сьогодні починаю розповсюджувати інформацію про навчання в Польщі, яке за підтримки МЗС цієї країни організовує ГМ ОПОРА, до якої належить автор повідомлення.

Без зайвого офіціозу, бо ознайомитися з умовами та можливостями поїздки можна на сайті http://opora.org.ua/news.php?news=1182&;. Сподіваюся, що інформація зацікавить моїх друзів та просто активних людей.

Щодо роздумів, то Польща є країною, яка не так далеко пішла від нас з однією відмінністю: позитивною кривою росту. В цій державі є так звані сторожові організації, які по суті займаються банальним моніторингом. Відмінність від українських грантоїдів в тому, що їх продукт запитуваємий, якісний та впливовий. І не варто списувати все на нашу байдужу владу. Своїх друзяк я вже задовбала посиланням на легенду про дракона та лицаря. Відповідно до неї лицар, що вбиває зажерливого дракона, сам перетворюється на тварюку. От Вам і замкнуте коло. Що робити? Потрібно створити умови, в яких жоден початківець лицар-політик у білих обладунках не зможе перетворитися на дракона. Чи це в наших силах? А на кого сподіватися? Втім, потрібно ставити собі цю мету та бути мегаоптимістами, щоб жодна потвора не збила зі шляху та не навіяла банальну загальнохавану думку: ВІД НАС НІЧОГО НЕ ЗАЛЕЖИТЬ. Чи не здається Вам, що саме так зумисне кодують весь український народ, щоб і думки не було підняти голову. Краще ж сидіти на своїх засмальцьованих кухнях та "поносити" в "тряпочку" всіх і вся без розбору. А на наступний день іти повз людину старшого віку, яка лежить у траві та не звертати навіть на неї жодної уваги. Я мало сама не зіграла в цю гру. Порівняння дещо ліричне, але чогось згадалося: іду біля свого буинку, а біля дерева обабіч дороги стоїть чоловік та стогне: "ДОПОМОЖІТЬ". Йду далі і тільки за пару метрів впевненого ходу до мене доноситься голос уже в "мозгу". Кажу собі: "Стій, сволоч!" Повертаюся та підходжу до чоловіка, виявляється, що він годину пролежав у траві і жодна собака не підійшла, всі думали, що п'яний. А в нього приступ стався, а вдома паралізована жінка лежить і нікого навколо. Живе у місті мільйоннику, а поруч нікого і ніхто зайвий раз не гляне у бік старого. Я його довела додому та попрощалася, а серце досі щимить. Я майже така, як ті байдужі інші перехожі..

Ми ж будуємо громадянське суспільство, бухтимо на соціальну несправедливість та непробиваємість і товстошкірість політиків, а самі... не помічаємо людського горя, якому може допомогти кожен.

Тож, ближче до теми... У Польщі не можна навчитися бути людьми, але досвіду "сторожових собак" навчитися можна. Вони досить впливові та амбітні. Може й нам, громсуспільству, варто того повчитися.

Запрошую всіх, хто хоче вчитися впливати і має чисті помисли. Почнімо воювати зі своєю байдужістю на побутовому рівні та невіглаством - професійному. Часто доводиться віддуватися, як представнику громадської організації, за тупе грантоїдство більшості ГО. Тому закликаю вчитися та припинити писати аналітику, робити моніторинги, які тупо лягають у стіл грантоїдів та грантодавців. Потрібно робити те, що впливає на політику в широкому понятті та потрібно людям.

3 дня без роботи

  • 30 квітень 2008 at 7:14 PM

Сьогодня перший робочий день після Великодня. Мною ж і придуманий робочий день. Можна було б гульбенити ще до понеділка, але...

Люди добрі, знайдіть 6 травня часинку та прийдіть на громадські слухання щодо забудови Андріївського узвозу за адресою Межигірська, 2 о 18:00. Я навіть не канючу, але сподіваюся, що це місто відімре до вівторка і згадає, що крім пасок та лопат є щось вічне. Звісно ж паска - хліб святий, але ж не хлібом єдиним...

Навіть місцева влада переймається питанням цієї злощасної вулиці. От сьогодні одна пані до мене з КМДА приходила, готує зустріч з Журавським на Узвозі в суботу об 11:00. Пан на білому коні приїде і всім художникам добре буде, продовжать оренду, голодних - нагодують, холоних - обігріють. І лишили одну цю пані підготувати цілу зустріч та розробити карту проблем щодо орендних питань художників, галерейників тощо. Цій пані варто подякувати, але чому вона так завчасно до виборів цим цікавиться? Питання риторичне, отже, відповіді не потребує.

Мда...

Але не тільки ж це турбує нас. Головне - надія.  Головне, щоб люди не розучилися вірити у чудеса:) Розчарування є тільки тоді, коли ти всього чекаєш від іншого, а сам, вибачте, дупу на кріслі грієш.
Hey
Привіт всім!
Від сьогоднішнього дня починаю нотувати цікаві моменти життя навколо в цей журнал.
Нічого феєричного не скажу, але ...

Мене звуть Ольга і мені багато чого не байдуже:
- що в країні бардак
- що люди озлоблені на всіх і вся
- що хочу бути вільною людиною у вільній країні
- що у мене замало однодумців, які б могли стати критичною масою змін
- що в метро сидять бабусі з протягнутими руками
- що моя мама далеко за кордоном, бо художники не користуються попитом в рідній
- тощо

Але я гіпероптимістка, яка вірить у те:
- що наше покоління унікальне
- що за вікном весна і це досягнення не Юлії Володимирівни
- що кожен день несе зміни в головах людей (казав класик - розруха в головах), тому починати варто зі своєї!

Тож почнемо!

Tags:

Profile

[info]ajvazovska
ajvazovska

Latest Month

жовтень 2008
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031